Краплина води повільно стікає по запотівшому шклі, грайливо вигинаючись, наче срібна змія, яка оминає перешкоди і разом з товаришем морозом утворює дивовижні візерунки. Крізь них я споглядаю гори і доли, що швидко минають й ніби наспівують казкову мелодію в ритм стуку коліс потяга. Це справжня магія, поезія природи, яка ніде так не проявляється, як у горах, де земля, немов піднімається до неба, а небо сповнене живих почуттів. Людина в горах з’єднується з природою відчуває биття її серця, осягає велич життя і єдність усього живого на світі. А ось і Славське. Потяг зупиняється, подорож завершилась… Ні все тільки починається! Сонце піднялося вже високо й освітлює все навколо, ніби намагаючись крім світла подарувати ще й тепло, але сніг виблискує переливаючись кольорами на сонці неначе кришталь.О який чарівний вид!Світло-голубі вершини гір пнуться до чистої блакиті неба, лише над Тростяном щось хмуриться і зявляються хмаринки. Вони танцюють над лісом, шпилями гір, ховаючи їх в легеньку мряку. Дуже швидко ці хмаринки в своєму дивовижному танку окутують Погар і Менчіл і засиплять гори смарагдом снігу. Почне вечоріти і Славське вкриється теплими вогниками, що готові дати притулок та сили для завтрашньої подорожі.

Селище Славське приймає у свої тенета шанувальників справжньої краси українських гір і бажаючих відчути себе частиною дивовижного світу в будь-яку пору року. Cлавське розкинулось у мальовничій долині річки Опір. Розташоване у сонячній долині, ніби в амфітеатрі, в місці злиття двох річок — Опору і його притоки Славки, на висоті 590-600 м над рівнем моря. Зі всіх боків селище оточене горами. Найвищі вершини — Кичерка (845 м), Плай (876 м), Присліп (990 м), Плішка (1038 м), Ільза (1066 м), Клива (1069 м), Писана Криниця або Довбушанка (1236 м), Високий Верх (1245 м), Тростян (1235 м).
Назву селища пов'язують з річкою Славкою, або «славни¬ми» дружинниками князя Святослава, вбитим у 1015 р. братом Святополком. Могила Святослава знаходиться поруч зі Славським, над річкою Опір. Ця річка отрима¬ла назву після героїчного опору дружинників Захара Беркута татаро-монгольській орді Батия в 1241 р. Могила Захара Беркута знаходиться на вершині гори в с. Тухля близько Славського.

Перша письмова згадка про Славське датується 1483 роком. Землі ці входили до складу Галицько-Волинського князівства, а після його занепаду до складу Великого князівства Литовського. Згодом ця місцевість переходить до Польщі. Селище належало Потоцьким, потім Євгену Кінському. Наступним власником був австро-угорський барон Гредель. Його палаци й досі збереглися в містечках Сколе та Майдан. В самому Славському панських маєтків не було, це був аграрно-тваринницький придаток сколівських та тухлінських володінь Гределів.
В 1878 році, австро-угорський цісар наказує будвати залізницю від Стрия до Мукачево. Вона проходила через Славсько і місцеві мешканці довгий час називали її "цісарською" залізницею.

Історія Славська, як зимового курорту розпочалася ще XVIІІ ст. У ХІХ ст. —це вже відомий курорт, тут відпочивали і лікувалися І.Франко, В.Гнатюк, І.Труш, Й.Курилас, О.Новаківський, О.Кульчицька та інші. А у 20-30 х роках ХХ ст. в Славському були збудовані витяги та трампліни на горі Погар. За часів радянської влади Славськ прославився як гірськолижна база всього Радянського Союзу. Тут будуються крісельно-канатна дорога (1976 р) на гору Тростян , два витяги на Центральному схилі (1968 лівий і 1970 правий), витяг на Північному схилі та Верхній та Нижній на Західному (1973 р). Дуже велику роль в розвитку інфраструктури відіграв тоді Архангельський А.В. (1.02.1924-14.01.1991) , який був одним з чільних функціонерів «Динамо». Вшановуючи пам’ять Архангельського А.В. Славчани назвали його ім’ям вулицю , на якій розташована база «Динамо» , а ініціативна група на чолі з Мануйловим Ю. збирає кошти на встановлення пам’ятника на вершині гори Тростян.

В селищі Славське є церква Успіня Пресвятої Богородиці. Возведена вона ще у 1901 році. Цікава історія її побудови. Поряд з тим місцем де стоїть зараз церква, на горі, був старий цвинтар. Одного разу, під час урагану, з дерев'яної церкви, що стояла на цвинтарі, вітром зірвало хрест і віднесло на досить велику відстань. Хрест прилаштували знов на баню церкви, але через деякий час, його знов зриває вітер й кидає на теж саме місце.
Жителі Славського на місці, де падав хрест, вирішили побудували нову церкву.
Зараз коло церкви, що добре збереглася й понині, є дерев'яна дзвінниця, що була побудована з дерева старої церкви. Кажуть тому дереву більше 300 років.
Місцевість , де розташований Славськ відзначається ідеальною екологічною чистотою, адже в радіусі приблизно 100 км. немає жодного промислового підприємства з шкідливими відходами. А добратися до Славська залізницею дуже просто. Тут збудована сучасна залізнична станція, де зупиняються поїзди , що курсують з всіх регіонів України, а також з-за кордону ( Росії, Угорщини, Словаччини, Австрії). Розвинута сітка приміського залізничного та автомобільного транспорту. Та насамперед, Славське – це рай для любителів їзди на гірських лижах , сноубордах , а завдяки своїй неповторній красі та магнетизму гір тут сподобається всім та кожному. Якщо хтось побував тут хоть раз – обов’язково полюбить цей край і повернеться сюди ще раз. Не вірите? Запрошуємо до нас і ви переконається у цьому самі.

їХаХУЫпЭгвШ
 
їХаХУЫпЭгвШ
 
їХаХУЫпЭгвШ